Мисливці за голосами: як політики б’ються за виборців на місцевих виборах | Запоріжжя.Info

Мисливці за голосами: як політики б’ються за виборців на місцевих виборах

У партій та кандидатів залишилося менше місяця, щоб заручитися підтримкою українців на місцевих виборах 25 жовтня. Про те, до яких методів вдаються політики в боротьбі за симпатії виборців.

Майже місяць тому в Україні стартувала кампанія місцевих виборів, призначених на 25 жовтня. Відкладати їх на більш пізній термін у центральної влади, принаймні поки, планів немає.

Тому політики і їхні штаби вже пускають в хід весь наявний у них арсенал засобів і прийомів, щоби заручитися підтримкою громадян. І ці перегони можуть стати найдорожчими і найбільш конкурентними порівняно з усіма попередніми місцевими кампаніями в історії України, вважають опитані експерти.

Завдяки децентралізації органи місцевого самоврядування наростили свою вагу, повноваження і ресурси. До гострої боротьби за владу в регіонах готуються навіть політики загальнонаціонального масштабу: варто тільки подивитися на обойму колишніх і нинішніх нардепів у виборчих списках. Через підвищений інтерес до цієї кампанії зростає і “ціна” перемоги.

Втім, нинішні передвиборчі технології поки не відрізняються особливим креативом. Більшість методів, до яких зараз вдаються політичні консультанти, залишилися в “спадок” від кампаній минулих років. Починаючи від яскравих відеороликів і закінчуючи банальним підкупом.

Ефект мережі

Одна з особливостей цієї кампанії – зростаюча роль інтернету, звертають увагу експерти. Через епідемію і карантин частина польової агітації перекочувала в соцмережі. Політики стали менше організовувати концерти і спортивні змагання. А кандидати рідше використовують технологію “від дверей до дверей”. Хоча це одна з найбільш результативних технологій під час виборів – метод прямого спілкування, каже голова Комітету виборців України (КВУ) Олексій Кошель.

Зараз партії та кандидати активно просувають свій контент через телеграм-канали і групи в Viber, зазначила координатор руху ЧЕСНО Віта Думанська.

“Через коронавірус мінімалізована двостороння комунікація з виборцями. Суттєво зросла роль реклами в інтернеті. Єдиний сегмент, де можемо оцінити витрати – Фейсбук та Інстаграм. З початку року політики витратили на цих платформах понад 2,5 млн доларів, причому понад мільйон доларів за майже три тижні вересня”, – розповіла виданню Думанська.

Хоча деякі консультанти нібито примудряються агітувати виборців і в громадському транспорті. Наприклад, в одному з месенджерів опублікували оголошення про роботу для чоловіків у віці 50-70 років. Вони мають чотири години їздити за маршрутом Одеса – Чорноморськ і назад, розмовляючи між собою за “завченим текстом”. Кожна година – 50 гривень.

Мисливці за голосами: як політики б'ються за виборців на місцевих виборах

Популярністю також користується зйомка різних тематичних та агітаційних роликів для соцмереж. Цей прийом успішно випробували Володимир Зеленський і “Слуга народу” під час президентської та парламентської кампаній.

“Навіть у віддалених сільських громадах політики за допомогою квадрокоптерів знімають яскраве відео. Це захоплення зайшло так далеко, що кандидати навіть знімають відео про історію, культуру регіонів і навіть про своє особисте життя”, – зазначив РБК-Україна Кошель.

Експерти побоюються, що недобросовісні штаби ще можуть обіграти фактор епідемії для маніпуляції з явкою. Адже з недавнього соцопитування, проведеного групою “Рейтинг” випливає, що кожен п’ятий українець може не піти на вибори, якщо ситуація з коронавірусом погіршиться.

“Уявімо, що вашого конкурента підтримують здебільшого люди старшого віку. Не потрібно бути особливо талановитим політтехнологом, щоби зрозуміти, що, поширивши чутки про спалах коронавірусу в сусідньому під’їзді, можна знизити явку серед конкретної електоральної групи”, – пояснив Кошель.

Епідемія клонів

Далеко не всі методи, які використовують партії і кандидати, вписуються в рамки закону. Одна з таких технологій, що широко “зарекомендувала” себе під час минулорічних парламентських виборів – реєстрація технічних кандидатів – “клонів”.

У виборчих списках з’являються кандидати-однофамільці або повні тезки одного з фаворитів перегонів, які відтягують його голоси. Побачивши кількох умовних “Шевченків”, виборець може заплутатися і поставити галочку не за того.

Для цього підшукується ще один “Шевченко”, який зазвичай за якусь винагороду також реєструється кандидатом, але ніякої кампанії не веде. Або ж залучають людей, які готові за певний фінансовий стимул змінити своє прізвище в паспорті на “Шевченко” і просто подати документи кандидата.

“Вперше технологія клонів була запущена ще в 1994 році на виборах до Верховної ради. Потенційно вона може спотворити результат в межах 1,5 до 3%”, – пояснив РБК-Україна політолог Кость Бондаренко.

Мисливці за голосами: як політики б'ються за виборців на місцевих виборах

На останніх виборах в Раду ця технологія забрала мандати у шістьох кандидатів від “Слуги народу”, підрахували у громадянській мережі ОПОРА. Тоді масово копіювали не тільки прізвища кандидатів, але і назву бренду. У біографії псевдо-кандидатів вказували місцем роботи ПП, благодійний фонд “Слуга народу” або ж членство в громадській організації з такою ж назвою.

Один із “видних” учасників тих виборчих перегонів розповідав, що проблема з клонами була не тільки через підступи конкурентів. Нібито кілька “кмітливих” громадян розгорнули на цьому цілий бізнес. Бажаючи заробити, вони знаходили однофамільців і тезків, реєстрували їх у різних округах і потім без проблем за щедру фінансову винагороду знімали їх із виборів.

“Очевидно, що ефективний досвід застосування цього інструменту мотивує деяких недобросовісних кандидатів використовувати його і під час місцевих виборів. Є ризик, що в деяких громадах ця технологія може стати вирішальною для переможця в умовах невеликого розриву між лідерами кампанії”, – зазначив у розмові з виданням аналітик громадянської мережі ОПОРА Олександр Клюжев.

Під час цієї кампанії вже відомо про кількох “клонів” чинного мера Дніпра Бориса Філатова, а також очільника Ужгорода – Богдана Андріїва. В Одесі у кандидата в мери від СН Олега Філімонова знайшлося відразу четверо “двійників”.

Примітний випадок стався в Умані, де до виборів допустили двох тезків нинішнього мера Олександра Цебрія. Обидва змінили свої імена влітку цього року. Але самому Цебрію територіальний виборчком відмовив у реєстрації через неточності в документах. Довелося втрутитися ЦВК, яка зобов’язала зареєструвати чинного мера кандидатом.

Поки відомо тільки про одне провадження, пов’язане з “клонуванням”. За даними правоохоронців, кандидат у мери одного з міст Кіровоградської області разом зі спільником знайшов “двійника” свого суперника. За технічну участь у виборах йому запропонували 10 тисяч гривень.

Але навряд чи таких викриттів буде багато, тому що цю технологію дуже складно довести, каже Кошель. Тим більше, якщо у людини, яку “клонують”, досить поширене прізвище. Та й закон ніяк не забороняє зміну громадянами прізвищ чи ініціалів.

Як пояснив Клюжев, у Кримінальному кодексі передбачена відповідальність за підкуп кандидата. Але немає чітко визначеного покарання для кандидата, який отримав гроші за фейковое балотування.

Ловля на живця

Поряд із навалою “клонів”, експерти вказують на широке використання під час цих виборів технологій з підкупу виборців. Користуючись законодавчими лазівками, політики починають “мотивувати” громадян ще до офіційного старту кампанії. За словами Кошеля, поки кандидат не зареєстрований як суб’єкт виборчого процесу, він може займатися псевдоблагодійністю, роздаючи товари і послуги.

У деяких регіонах замість “гречки” політики дарували виборцям “антиковідні” набори з масками і антисептиками. Одна з партій в Ужгороді, піклуючись про здоров’я своїх виборців, пропонувала безкоштовну консультацію в приватній клініці, пов’язаній з їхнім же кандидатом.

У літній період політики роздавали ранці з канцелярським приладдям для дітей та продовольчі пайки, уточнив голова КВУ.

У всіх цих випадках розрахунок робиться на те, що в день голосування громадяни віддячать “благодійнику” за його “щедрість”.

“Де-факто кандидати використовують технології підкупу, адміністративний ресурс, безконтрольно витрачають кошти на фактичну агітацію ще до реєстрації – адже до того часу вона ще юридично не вважається агітацією. Тоді довести і незаконність, і джерела фінансування складно”, – роз’яснив аналітик мережі ОПОРА.

Не обходиться й без агітації з використанням бюджетних проектів. Політики при владі не упускають шанс згадати про побудовані за рахунок місцевих грошей лавочок, дитячих майданчиків і доріг, додала Віта Думанська. Крім того, деякі кандидати використовують під час агітації депутатські фонди.

“До прикладу, у Дніпрі річний обсяг фонду 2 млн гривень. Більше того, депутати, які мають розподіляти бюджетні гроші, вже заходять навіть у сферу громадського бюджету. Тобто і ті гроші, які виділяє рада для реалізації проектів, вони намагаються використати для власного піару”, – розповіла координатор руху ЧЕСНО.

Мисливці за голосами: як політики б'ються за виборців на місцевих виборах

Деякі штабісти навіть не намагаються хоч як-небудь приховати бажання фінансово “задобрити” виборців. Координатори мережі ОПОРА виявили кілька фактів у Києві та Київській області, коли за голос на користь потрібного кандидата пропонували по 500 гривень. Була передбачена і “система лояльності” у вигляді плюс 200 гривень за кожного приведеного”. Саме за таким принципом вибудовується “сітка”.

“В окремих громадах за голос фігурують суми у 200 гривень, у деяких – 500, 700, 1000 гривень. Але якихось космічних сум за голос поки не фіксувалося”, – уточнив Клюжев.

Треба сказати, що фінансова мотивація може бути ефективною тільки в тому випадку, коли потрібно “докупити” від сили кілька відсотків голосів. Спрощена процедура зміни місця голосування дозволила нечесним “штабістам” розширити межі пошуку голосів. У деяких ОТГ на початку вересня спостерігався справжній “виборчий туризм”.

За словами Кошеля, у Кароліно-Бугаз Одеської області кількість нових виборців, що змінили місце голосування, склала приблизно 5% від загальної кількості.

“Якщо в день виборів явка буде в районі 50%, то ці 5% нових виборців вже перетворяться на 10%. І кожен десятий дисципліновано проголосує за погодженого кандидата, оскільки ця технологія пов’язана з фінансовою мотивацією”, – зазначив голова Комітету виборців України.

За даними МВС, уже розпочато 134 кримінальні провадження, пов’язаних з місцевими виборами. І приблизно 20% з них стосуються підкупу. Усього від початку кампанії Нацполіція зареєструвала 1644 повідомлень, пов’язаних з виборчим процесом.

Однак якщо штаби готуються купувати голоси і розгортають “сітки” заздалегідь, то це може взагалі залишитися поза увагою правоохоронців, каже голова КВУ.

“Великий відсоток виборців купили ще до офіційного старту кампанії. До того ж “сітки” можуть маскувати під різні клуби, умовно кажучи “любителів чаю”. І вони результативно працюють: десятники, сотники розносять гроші і це залишається непоміченим”, – розповів Кошель.

Про те, щоби посилити покарання за підкуп та інші сумнівні технології, народні депутати розповідають уже не перший рік. Поки що далі слів ці розмови не просунулися. Можна придумувати все нові й нові моделі відкритих списків. Але все це буде марно: штабісти й консультанти завжди знайдуть потрібні “хитрощі”, поки в законі не з’явиться чітка система відповідальності і покарань за виборчі порушення.





Від Oblivki


Від Giraff


Від Novostimira


Від Mediametrics

Мы в соц. сетях