Мільйон на стерилізацію тварин, відсутність притулків та жорстокість людей — зоозахисниця розповіла, як живеться тваринам у Запоріжжі - Запоріжжя.Info

Мільйон на стерилізацію тварин, відсутність притулків та жорстокість людей — зоозахисниця розповіла, як живеться тваринам у Запоріжжі

Для Запоріжжя тема захисту тварин є особливо актуальною, враховуючи кількість шкуродерів, яких виявляє суспільство та правоохоронці, а також кількість бездомних тварин.

Як би влада міста не дбала про туристичну привабливість Запоріжжя, наявність безпритульних тварин без стерилізації та щеплення говорить про рівень цивілізованості. У Запоріжжі діє кілька волонтерських груп, які займаються тваринами, як правило люди роблять необхідне власними силами. Але й місто виділяє на стерилізацію тварин кошти, наприклад у 2021 році виділили мільйон гривень. Чи будуть вони використані за призначенням — питання риторичне, враховуючи, що адекватного звіту по кожній щепленій тварині немає.

Нещодавно у запоріжці закінчити збирати підписи під петицією стосовно створення «Зоополіції», чи реально її створити в принципі, з чого потрібно починати робити кроки гуманності та яка ситуація з тваринами у місті зараз, про це Форпост поговорив з засновницею ГО «Запорізька зоозахисна ліга» Іриною Поздняковою. 

— Петиція про створення зоополіції у Запоріжжі зібрала необхідну кількість голосів. Чого зоозахисники очікують від місцевої влади у зв’язку з цим?

— За підтримку петиції проголосувало 800 мешканців міста. Це досить гарна активність містян, адже як правило мало хто заходить на сайт міської ради для підписання громадських ініціатив, якщо вони не набувають широкого розголосу. Це голосування показало, що містянам не байдуже, що відбувається з братами нашими меншими та вони чекають від влади змін та цивілізованих підходів до даного питання.

На жаль, зоозахисники розуміють — створити саме Зоополіцію силами міськради навряд можливо. Втім,  міська влада має інші можливості, щоб вплинути на ці питання. Наприклад, можливо ініціювати звернення до Верховної ради України, щодо зміни законодавства. Можливо, почати розв’язувати це питання на місцевому рівні, створенням виконавчого органу, котрий реально буде займатися проблемами тварин та котрий буде мати добру комунікацію з Національною поліцією, Патрульною поліцією, та звісно з зоозахисними організаціями нашого міста та безпосередньо мешканцями. Ми очікуємо саме таких кроків, бо Запоріжжя «пасе задніх» у порівнянні з іншими обласними центрами України.

— Яка ситуація з безпритульними тваринами є станом на сьогодні? Чи є притулки для тварин, клініки, які можуть обслуговувати вуличних тварин?

— Варто сказати — ситуація краща, ніж років десять тому, але загалом вона погана.  З усіх програм, які вже повинні існувати та працювати – в реалії є тільки одна — безплатна стерилізація безпритульних тварин.  Але й вона виконується лише частково, а без участі волонтерів та кураторів стане неможливою, бо будуть порушенні основні ветеринарні правила проведення стерилізації безпритульних тварин.

— Про що конкретно мова?

— Про перетримку тварини до та після операції. За умовами чинної програми стерилізації у м. Запоріжжя, тварини лише добу знаходяться в стаціонарі клініки після проведення стерилізації та віддаються під нагляд волонтерів або опікунів. Це відбувається тому, що в нашому місті вже багато років міська влада не вважає за потрібне виділяти кошти на будівництво Центру поводження з тваринами. Якби він був, то там можна було б забезпечити усі необхідні вимоги. Також усі проблеми, що пов’язані з лікуванням, адопцією, прилаштування, забиранням з вулиць безпритульних тварин та таке інше, вирішується лише силами небайдужих містян, котрі автоматично стають волонтерами-зоозахисниками.

У нашому місті деякі комерційні клініки співпрацюють з волонтерами, але не всі. На співпрацю йдуть неохоче, бо дуже часто послуги потрібно надавати у борг. На час потрапляння тварини до лікарні у волонтера не завжди є гроші під рукою. Та і взагалі, часто ці гроші потрібно зібрати, як кажуть «усім світом». Також не усі клініки мають стаціонар, де можна залишити тварину на період лікування. Саме через відсутність кредитної лінії та стаціонару в державних ветеринарних лікарнях, волонтери майже не співпрацюють з ними. Тобто, як ми бачимо, міська влада повністю свої обов’язки, щодо забезпечення Правил поводження з тваринами, переклала на плечі волонтерів та містян.

Притулки, що існують у місті – є волонтерськими, вони створені самотужки містянами на своїх приватних дільницях, та утримуються за допомогою таких же небайдужих мешканців міста без усякої допомоги з боку влади. Міського притулку для тварин не існує.

— З чого взагалі потрібно починати розв’язувати наявні проблеми у сфері захисту тварин у місті?

— На мій погляд, спочатку треба створити ефективний виконавчий орган та Центр поводження з тваринами, в якому будуть працювати фахівці, що добре знають проблематику, мають комунікацію з волонтерами міста, знають чинне законодавство, вміють поводитись з тваринами, мають знання з ветеринарії та таке інше. Тобто, повинна бути створена профільна установа, котра зможе розв’язувати усі питання щодо поводження з тваринами у місті. Адже чекати, що волонтери й надалі будуть тягнути це все на собі – це як мінімум непрофесійно з боку влади, та викликає питання, а навіщо нам така владав принципі? Чому ми й платимо податки, і утримуємо їх та ще й виконуємо їхню роботу! Ми працюємо та сплачуємо податки на те, щоб влада розв’язувала ці питання, що ми ставимо перед нею. Що вони тоді взагалі роблять, якщо не вирішують запити суспільства?

— В останній період у Запоріжжі все частіше трапляються випадки агресії стосовно тварин, як гадаєте чому це відбувається та як можна цьому протистояти?

— Падіння рівня життя, пропаганда жорстокості в соцмережах, розквіт догхантерского руху, майже безкарність, бездіяльність з боку влади щодо правопорушників, відсутність роботи з дітьми, молоддю щодо пропаганди гуманності, відсутність долучення до громадських ініціатив, профілактичних заходів, що мають бути ініційовані владою та таке інше. Усе це, звісно ж призводять до росту агресії в суспільстві, та на жаль, це агресія розповсюджуються не лише на тварин. Вона просто починається зі знущання з тварин, але потім закінчується домашнім насиллям, садизмом, вбивствами…

Протистояти можливо лише комплексним підходом: зміною законодавства, посиленню покарання за жорстоке поводження, низкою профілактичних заходів щодо зниження рівня агресії та насильства у суспільстві, пропагандою гуманності.

Ви є членом ГО «Запорізька зоозахисна ліга», як довго працює організація та які завдання перед собою ставить на найближчу перспективу?

— Я – засновниця цієї організації, її безпосередня керівниця та звісно ж активна членкиня. Організацію юридично було створено 17 січня 2020 року, але майже рік до цього ми готували документи, та задовго до цього були просто волонтерами-зоозахисниками. У сфері зоозахисту, я та волонтери організації, мають досвід вже понад 10 років. Основний напрямок роботи організації – пропаганда гуманного ставлення до тварин, взаємодія та налагодження комунікації з владою, навіть шляхом критики, адже ми намагаємося бути конструктивними. Наша критика є аргументованою, бо ми завжди шукаємо шляхи розв’язання проблем. Зараз наша організація опікується волонтерськім приватним притулком «Дім Адопції «Добрі Ручки»», де зараз мешкає близько 86 собак, декілька котів, та під опікою у волонтерів та кураторів знаходяться ще декілька десятків тварин, котрих ми теж вважаємо «нашими» та ведемо кураторство.

Зараз у нас важка задача – пошук нового місця для розташування волонтерського притулку, його будівництво, у форматі, як є зараз притулок довго не зможе існувати, через ряд вагомих причин. Задача найближчої перспективи – розв’язувати питання,  де розташувати 86 тварин, за які кошти їх утримувати, оплачувати працівників та таке інше. Якщо ми не зможемо розв’язувати це питання, то за декілька років волонтерський притулок просто припинить своє існування.

— Як відбувається комунікація з місцевою владою, чи є діалог та перспективи плідної співпраці?

— Комунікація з місцевою владою майже відсутня. Ми наче живемо у різних світах. Комунікуємо тільки з деякими, небайдужими до тварин, депутатами та держслужбовцями. Але без загальної політики міста та міської влади, зрушити проблему поводження з тваринами не вийде, бо ж волонтери не всесильні.

— А з правоохоронними органами та суспільством загалом?

— Тут ситуація трохи краща. Поліція вже починає реагувати на виклики, звернення. Вони навіть іноді дзвонять за консультацією до нас. Вже є кілька справ доведених до суду, щодо жорстокого поводження з тваринами, є реальний вирок вільнянській шкуродерці — 5,5 років позбавлення волі. Але це лише поодинокі випадки.

Втім, позитивна динаміка є. З суспільством взагалі проблем з комунікацією не має. Наші громадяни у своєї більшості – гарні люди, котрі готові долучатися до допомоги, рятувати тварин, знаходити їм домівки. З ними разом ми вирішуємо багато проблемних питань нашого міста. Окремо хочу зробити акцент на школах та дитячих садочках. Останнім часом вони активно підтримують будь-які зоозахисні ініціативи, наприклад проведення уроків доброти, беруть участь у соціальних конкурсах та ініціативах. Прикладом є тогорічний конкурс дитячого малюнка «Світ без жорстокості», ініціатором якою була ГО «В ритмі танцю» та до якої ми теж приєдналися. Це не може не тішити, бо з правильного, доброзичливого та гуманного вихання дітей починається гуманне здорове суспільство.

— З міського бюджету Запоріжжя було виділено 1 мільйон гривень на стерилізацію тварин, наскільки достатньою чи недостатньою є ця цифра? Минулого року теж виділяли на це кошти, чи бачили зоозахисники явний результат від цього?

— Важко судити наскільки ці цифри є достатніми або ні. По-перше, мешканці міста не мають можливості отримати публічну інформацію з відкритих джерел щодо витрат цих коштів, на що саме вони витрачені, яка реальна кількість тварин простерилізована ніхто точно не знає. Ця інформація чомусь ніде не публікується.

По-друге, не завжди зрозуміло, як працює саме комунальне підприємство «Побутовик», адже в його статутній діяльності є багато чого ще, окрім проведення стерилізації. Стерилізацію проводять по тендеру в комерційній клініці, а КП «Побутовик» по факту займається тільки виловом тварин та транспортуванням їх до клініки та назад, до кураторів на місце виловом. Нами через цю програму було стерилізовано близько 20 тварин. Беручи до уваги кількість безпритульних тварин – це дуже мало.

Також стоїть гостре питання стерилізації тварин, що мають власників. Було б гарно мати пільгові та безплатні програми стерилізації для малозабезпечених верств населення, бо ми, як зоозахисники, бачимо зростаючи динаміку викидання цуценят саме від домашніх тварин. Зрозуміло, що по комерційних цінах стерилізація майже недоступна більшості населенню і якщо людина не змогла прослідкувати за своєю твариною – два рази на рік, то маємо в місті появу нових викинутих безпритульних малюків.

На наш погляд, повинна бути запроваджена масова примусова стерилізація не племінних тварин, їх чипування та реєстрація у єдиній міській базі. Стосовно фінансової складової та достатності її для виконання діяльності, хочу привести приклад фінансування КП «Лев» у м. Львів у 2020 році. На їх діяльність стосовно поводження з тваринами було виділено з міського бюджету 5 200 000 грн, за ці кошти вони повинні були відловити, вакцинувати, чопувати та стерилізувати 350 собак та 650 котів за рік, 150 собак відловити для пере вакцинації. Також в цю суму входить утримання самого КП, робота кінологів, перетримка тварин, гігієнічні процедури для тварин, обробка від паразитів, видача паспортів, робота з пошуку господарів та таке інше. Наразі, КП «Лев», це поки що найбільш позитивний та дієвий приклад роботи центру поводження з тваринами в Україні.



ВІД OBLIVKI


ВІД LUCKYADS


Від Giraff


Від Banganet


Від Smi.biz

Мы в соц. сетях

WP2Social Auto Publish Powered By : XYZScripts.com